Ярославна

Ярославна

1966
Софія Караффа-Корбут

1966 р.
62×94 см
Папір, лінорит
Львів

Короткий опис

Твір є ілюстрацією до поезії Тараса Шевченка «Плач Ярославни» – одного з переспівів видатної пам’ятки давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім». Авторові вдалося досягти драматизму в переданні образу Ярославни, який суголосний зі змістом легендарної пісні дружини князя Ігоря, сина Святославового, Ярославни: «В Путивлі-граді вранці-рано / Співає, плаче Ярославна, / Як та зозуленька кує, / Словами жалю додає. / “Полечу, – каже, – зигзицею, / Тією чайкою-вдовицею, / Та понад Доном полечу, / Рукав бобровий омочу / В ріці Каялі. І на тілі, / На княжім білім, помарнілім, / Омию кров суху, отру / Глибокії, тяжкії рани...”»

Цимбаліста Марія, завідувачка відділу графіки.

З колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.