Кролевецьке переборне ткацтво

«Тканий бренд» з Полісся: кролевецький рушник

Візитівкою Північно-Східного Полісся є кролевецький тканий рушник (м. Кролевець, Сумщина).

Кролевецька спеціалізована школа (відкрита 1875)

В. Васильєв 1829-1894. Вбирання молодої

Ткацтво в Кролевці розвивалось з часів заснування міста. За дослідженнями, ткацький цех виник не пізніше 1765 року. Першими відомими кролевецькими ткачами вважають Авдіїху Оболонську та її синів, що жили в 1780-х рр. Найбільшу популярність ткані рушники мали у другій половині XIX століття на місцевих ярмарках – Хрестовоздвиженському у Кролевці та Іллінському у Ромнах, далі ширилися  всією Україною, оскільки були обов’язковим елементом весільних обрядів Сумщини, Полтавщини, Чернігівщини.  У містечку працювали цілі родини ткачів. Відомі ткачі, кожний з яких мав свій стиль, своєрідну манеру виконання, – Настя Іваницька, Петро Бідний.

Найвідоміша династія ткачів та скупників – Ринді (Риндіних). Іван Риндя швидко помітив, що торгівля дає більший прибуток, ніж саме ткацтво, зайнявся скупництвом і продажем, поступово створивши  монополію на вироби кролевецьких майстрів. Досягнувши виставок у Парижі, Лондоні, Барселоні і здобувши там почесні медалі, І. Риндя примножив здобутки діда й батька. У 1875 році він посприяв будівництву приміщення ткацьких майстерень для земської навчальної школи. Тоді ж на кролевецьких рушниках з’явилося і його прізвище, а самі рушники стали брендом, потрапили до приватних зібрань, в колекції Київського та Чернігівського музеїв, в музей імператора Олександра ІІІ в Петербурзі, експортувалися в Італію, Канаду, США, Францію, Японію. 

«Королівські» та «орляні» рушники

Кролевецькі рушники з фондів Сумського художнього музею (на фото частина – «орлові рушники»)

Ткані рушники з експозиції Музею Кролевецького ткацтва, м. Кролевець

Этно-fashion колекція бренду Lara Kim

Кролевецькі ткані рушники, створені у техніці переборного ткацтва, – це мистецькі вироби традиційного народного промислу українців Північно-Східного Полісся. Багатий геометризований орнамент кролевецьких рушників складається із символів, відповідних українському світогляду. Упізнати цей диво-рушник можна серед сотень інших – поєднання біло-червоного кольорів з густим орнаментом:

• восьмипелюсткова квітка,
• «монастирка»,
• «сухарики»,
• «котушечки»,
• «сосонка»,
• смуги,
• ромби,
• символічні зображення птахів.

Центральну частину рушника заповнює характерний антропоморфний символ, який нагадує постать жінки з піднятими руками або форму свічника, який з часом замінений на «квітучий вазон». Це основний орнамент кролевецького рушника – «дерево/квітка життя» чи «богиня Берегиня». Стилізовані візерунки, перемежовані горизонтальними смугами різної ширини, створюють неповторний композиційний ритм, притаманний кролевецьким святковим рушникам.

Рушник під коровай

Особливе значення на Кролевеччині мають весільні рушники:

• «перев’язочні» (пов’язують старостів та дружок); «
• підперезники» (на Сумщині та Полтавщині у ХІХ-ХХ столітті молода та дружки підперезували ним весільне вбрання),
• «вінчальні»,
• «під коровай».

На них по всій  довжині ткався «бережок» та парні  елементи як символ сім’ї – «вазони», «свічники», «качки», «голуби», «півники», найцікавіші – «орел і орлиця» – зображення двоголових орлів з коронами на голові. Звідси й назви рушників – «королівські», чи «орляні». Рушники дарують старостам, ними пов’язують весільних дружок. Під весільний коровай виготовляють окремий вид тканого рушника – «під коровай». Вінчальний рушник, на якому стоять молоді, вішають на видному місці, а на образи тчуться спеціальні рушники – божники.

Секрети ткання 

Ткацький верстат (експонат музею)

Vity OKM

Для виготовлення рушника й сьогодні використовують ручний багаторемізний верстат з чотирма підніжками. Тчуться такі рушники бавовняними нитками червоного та білого кольорів у складній техніці ручного перебору. Для основи брали лляні, конопляні, а тепер – бавовняні нитки білого і червоного кольорів. Нитки вибілювали та фарбували у червоний колір натуральними барвниками – червцем.

Для ткання використовували п’ять технік: двобічні техніки більш давні – «під полотно», «під парки» (найрідкісніші рушники), «під репс». Колір витканих візерунків на них неяскравий, бо там чергувалися білі і червоні нитки.

З середини ХІХ століття двобічні техніки перебору замінили однобічні. До них належать «миропільська» та «з вибором», або «рихловська». Їхній орнамент – насиченого кольору з одного боку, з іншого лише видно, де закладалася нитка. 

Ткацький Кролевець в минулому і сьогодні

Садибний будинок Огієвських (м. Кролевець, бульвар Шевченка, 33, сер. ХІХ ст.) – музей ткацтва

Експозиційний зал музею ткацтва. Кролевець

Ткаля Гецевич Валентина та директор музею Кролевецького ткацтва Ніжнік Галина 

Перше ткацьке підприємство у Кролевці з’явилося у 1922 році, коли ткачі-надомники об’єдналися в артіль декоративно-художнього мистецтва «Відродження». З 1960 року артіль стала  Фабрикою художнього ткацтва, а вже  у 1970-х роках Кролевець був одним з провідних центрів візерункового ткацтва в Україні. Продукція експонувалася до 50 країн світу! 

З 1990-х років для ткачів, як і для всієї країни, настали нелегкі часи, а до 2007 року фабрика просто збанкрутувала. Щоб не втратити вікові надбання кролевецьких майстрів, у 2008 році на місці фабрики було створено комунальне підприємство «Кролевецьке художнє ткацтво», на якому сьогодні, на жаль, працюють лише двоє ткачів, ще декілька ткаль працюють вдома.

На цей час найвідомішими майстринями кролевецького переборного ткацтва є Раїса Калмикова, Валентина Гецевич, Людмила Минтус, Тетяна Зінченко, Олена Петрова, Ольга Борисенко, Валентина Мироненко, Валентина Валова, Валентина Савицька, Євдокія Коноваленко, Тетяна Федосова. Традиції кролевецького переборного ткацтва передаються «від майстра – до учня». Елементам кролевецького ткацтва дітей навчають в дошкільних навчальних закладах, школах, передаються з покоління – в покоління в родинах Соловйових, Гецевичів, Петрових. Намагається зберегти і передати молоді традицію кролевецького переборного ткацтва також Державне вище професійне училище.

Тут працюють три членкині Національної спілки майстрів народних мистецтв України. З 1994 року у місті проводиться Міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники», в роботі якого беруть ткачі з регіонів України та з інших країн, а у стінах колишньої садиби Огієвських з 2011 року відкритий Музей кролевецького ткацтва. В музеї відбувається відкриття фестивалю, проходять ярмарки ремесел, мистецький форум ткачів, виставки старовинних і сучасних рушників. 

Для збереження традицій кролевецького переборного ткацтва у лютому 2018 року його було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, що передбачає здійснення  заходів з його охорони  комунальним підприємством «Кролевецьке художнє ткацтво» та відділом культури Кролевецької районної державної адміністрації.