Жінка, що сидить

Рисунок характеризує вільна розслабленість композиції. Художник використовує лінії різного характеру та масштабів: тонкий контур і штрихування олівцем, а також широкі формотворчі плями жовтої пастелі. Таким чином, у зображенні детальніше прорисовано обличчя – на контрасті з доволі умовним м’яким силуетом жіночої постаті, показаної сидячи, в легкій сукні.

Марія Цимбаліста, завідувачка відділу графіки

З колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького