Вергуни — це традиційне українське печиво з прісного бездріжджового тіста, смажене в олії. В залежності від регіонів могли відрізнятися тісто і форма печива. Так, наприклад, традиційно тісто різали ромбами, всередині робили надріз і завертали всередину надрізу. Але також вергуни могли робити у формі рулетиків або троянд. У київську версію вергунів, крім стандартних компонентів, додавали ром і мигдаль, у конотопську — цедру лимона тощо.
Вергуни часто готували на свята навіть на ті, що припадали на період посту: дівчата пекли їх на вечорниці, господині — на Різдво і для щедрувальників, баби-повитухи — для онуків.
Нещодавно в селі Чечелевому Полтавської області навіть відкрили музей, присвячений вергунам, де можна дізнатися про походження цього десерту і історії пов’язані з ним. Крім того, власниця музею навчає гостей готувати традиційне печиво.
Інгредієнти
- Борошно — 250 г,
- Яйце — 1 шт,
- Жовтки — 3 шт,
- Цукор — 50 г,
- Вершкове масло — 50 г,
- Сметана — пів склянки,
- Сода, сіль — на кінчик ножа
- Оцет або спирт — 1 ст. ложка,
- Олія або смалець для смаження — 750 г.
Процес приготування
- Масло дрібно посікти на дошці, додати до нього борошно і соду. Цю суміш перемішати з яйцем, жовтками, цукром та сметаною, посолити, додати оцет або спирт (іноді замість спирту використовували горілку, коньяк або ром) і замісити тісто.
- Тісто має бути досить крутим, як на вареники. Далі його потрібно розкатати до товщини 2—3 мм і нарізати смужками довжиною 10—15 см, товщиною — близько 2,5 см. Посередині кожної смужки зробити невеликий надріз (орієнтовно 3 см), протягнути через нього один кінець смужки і випрямити.
- У каструлі або глибокій сковороді розігріти олію і смажити в ній вергуни, перевертаючи на різні сторони, поки вони не стануть рум’яними. Опускати тісто в олію потрібно якомога швидше після ліпки печива, щоб воно не висихало на дошці.
- Підсмажені вергуни виймати на промокальний папір, щоб вийшов зайвий жир, а потім перекласти на тарілку.
- Подавати, посипавши цукровою пудрою і ваніліном.
