НОВИЙ ЗАВІТ

«Новий Завіт» 1703 р. – це малоформатне видання, що представляє діяльність Свято-Успенської Києво-Печерської лаври як провідного друкарського осередку в Україні у ХVII–XVIII ст. Книгу оздоблено 46-ма текстовими та цілосторінковими ілюстраціями, які в техніках мідериту і деревориту виконали найвидатніші українські гравери XVII ст. Леонтій Тарасевич, Ілля та ін.

У відділі рукописів і стародруків Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького зберігаються 5 екземплярів київського «Нового Завіту» 1703 р. Репрезентований примірник (Сдк-1756) походить із книгозбірні Івана Мазепи, на що вказує відповідна червона сургучева печатка з гербом гетьмана. Напис на форзаці верхньої дошки оправи: «От Пресвитл[аго] Князя и Царевича Алексия Петрови[ча] Гетьману ИвануМазепе Жолк[ва] 11 квитня 1707 року» – свідчить, що книгу Іван Мазепа отримав у дар від російського царевича Олексія Петровича 11 квітня 1707 року в м. Жовкві (тепер – у Львівській обл.) під час перебування на Великій військовій раді. Примірник містить запис про смерть і про поховання Івана Мазепи: «Гетманъ Іванъ Мазепа вмер 4 вересня 1709 року. Похороненъ в Галацкомъ собори». Також у книзі вклеєно аркуш із копією підпису гетьмана.

Форта, ілюстрації, заставки та ініціали в музейному примірнику «Нового Завіту» 1703 р. підкольоровані жовтою фарбою. Оправа XVIII ст.: дошки, обтягнуті оксамитом бордового кольору. В центрі кожної дошки – срібні овальні середники різного розміру з карбованою композицією «Богородиця з Дитям»; обрізи книги золочені, з тисненням; дві шпенькові застібки.

До Національного музею у Львові, як свідчить запис у Книзі надходжень, пам’ятка потрапила 1923 року від Павла Войно-Войноровського зі Сибіру, нащадка гетьмана Івана Мазепи.

Ткачук Ольга, завідувачка відділу рукописів і стародруків НМЛ ім. Андрея Шептицького.

Зі збірки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.